Не помилюся, коли скажу, що на всі питання щодо життя відповідати занадто важко. І відсутні, універсальні рецепти. Кожен із нас має свою думку і робить свої висновки залежно від багатьох причин: досвіду, інтелекту, способу життя, віри, моральних переконань. Але, аналізуючи досвід попередніх поколінь, певні відповіді можна все-таки знайти.
Точка зору на життя як боротьбу відома здавна. Знаний французький драматург і публіцист П. Бомарше ще у XVIII столітті сказав: «Жити — значить боротися, боротися — значить жити». Через століття з ним погодився відомий російський хірург М. І. Пирогов: «Жити на білому світі — значить постійно боротися і постійно перемагати». З сучасної точки зору ці вислови свідчать про активну життєву позицію особистості, про її готовність здолати усі перепони на шляху до досягнення мети.
Не секрет, що є люди, які вважають, що життя — це гра. Вони безпечно грають своїм життям, створюючи найфантастичніші комбінації. Може, вони чогось і зможуть досягти, але небезпека перетворити своє життя на суцільну виставу залишається досить великою. Грати в життя і гратися життям досить небезпечно: можна не помітити, коли воно пройде. Правильно сказав бразильський письменник Пауло Коельо: «Життя занадто коротке, щоби можна було дозволити собі розкіш прожити його так кепсько».
На мою думку, життя — це боротьба. Боротьба за мету в житті, за мрію, за щастя, за успіхи тощо. Це активна позиція особистості, без якої важко уявити сучасний світ.
более месяца назад
